Послання президентства території

Турбота про ближніх

Турбота про ближніх

Під час Свого земного служіння Спасителя часто оточували найрізноманітніші люди. Хтось з них шукав нагоди особисто зустрітися з Ісусом, щоб стати ближчим до Бога. Хтось прагнув зцілитися від своїх хвороб. А хтось керувався простою цікавістю. Багато хто з них відчував Небесну силу, з якою навчав Спаситель. Проте були такі, кого бентежило те, чому і кого Він навчав. Саме для них у першу чергу Ісус і розповів притчу про блудного сина (Від Луки 15:11-32).

Вона навчає нас багатьох важливих євангельських принципів. На прикладі батька ми можемо побачити, з якою щирою любов’ю Небесний Батько готовий зустріти Своїх блудних дітей. Спостерігаючи ж за старшим сином, який завжди лишався вірним своєму батькові, ми помічаємо, як часом буває непросто підтримувати близьких, які припустилися помилок у своєму житті. Намагаючись пом’якшити обурення старшого сина, батько промовляє слова, які підказують найкоротший шлях для прощення: “Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!” (Від Луки 15:31-32).


“Ніколи не ставте вирішення проблеми вище за любов до людини”

Президент Томас С. Монсон

У певний момент життя кожен з нас може зустріти людей, чия віра у Спасителя зазнає випробувань. У такі моменти у нас з’являється нагода підтримати їх, допомогти відчути нашу любов і прийняти нашу турботу. Саме таке ставлення і буде виявом справжньої віри в Ісуса Христа. Багато з тих, чия віра ослабла під тягарем життєвих обставин, потребують не стільки настанов, скільки співчуття, безумовної любові і чутливої турботи. Саме тому Президент Томас С. Монсон радив: “Ніколи не ставте вирішення проблеми вище за любов до людини” (Президент Томас С. Монсон, “Радість подорожі”, Ліягона, лист. 2008 р., с. 86).

Допомагаючи ближньому, оберіть шлях, який визначив для себе Президент Джордж Альберт Сміт, назвавши його своїм “особистим кредо”: “Я буду другом самотнім і знаходитиму радість, задовольняючи потреби бідних. Я не ображу свідомо жодної людини, навіть тієї, яка, можливо, зробила мені зло, але я буду прагнути ставитися до неї по-доброму і зроблю її своїм другом” (Учення Президентів Церкви: Джордж Альберт Сміт, розділ 1).

Давайте не будемо виправляти оточуючих, але виявимо їм нашу щиру турботу і любов. Роблячи так, ми зможемо допомогти їм відчути вплив Святого Духа — найкращого лікаря наших сердець і душ. Роблячи так, ми сповнимо наші серця світлом євангелії, яке благословить їх.